?

Log in

No account? Create an account
а Крим - на московський.
бо розуміє, що літа не буде.
ще коли ми з Cашечкою тільки зустрічались (хоча він мені вже запропонував взяти з ним шлюб, а я навіть погодилась, хоча зовсім ще не збиралась цього робити), він познайомив мене зі своїми сусідами з верхнього поверху - Сашею та Сірожою.

сам він тоді жив у двокімнатній квартирі, яку ділив із ще двома хлопцями з його універу, тому той факт, шо Саша і Сірожа теж ділили квартиру, мене зовсім не здивував. може теж для скорочення бюджету? хоча вони вже працювали... ну все одно. хлопці вони були кумедні, ми весело провели час та й все.

потім через деякий час Сашечка мене повідомлє, що Саша і Сірожа переїхали у інший район і запрошують нас у гості. я до них ставилась дуже добре, тому із задоволенням запрошення прийняла.

і от ми в них. квартира двокімнатна, господарі показують її нам, я цікавлюсь чудернацькими шухлядками на кухні, Сірожа в захваті мені надає пояснення, потім йдемо у зал, роздивляємось... і от потрапляємо до спальні. а там двоспальне ліжечко! і от в моєму незіпсованому мозку навіть думки не промайнуло, що таке ліжко тут не так собі просто! я лише з пікантним виразом обличчя питаю в господарів: ооо! яке ліжечко! а ви тут удвох спите? (хі-хі-хі) чи міняєтесь, залежно до кого гост'я завиітала (хі-хі-хі)? вони делікатно промовчали, нічого не відповіли.

вечір був чудовим, мені все сподобалось, залишали ми оселю в дуже гарному настрої, а вже у таксі я почала розпитувати Сашечку: а скільки коштує квартира? а він такий: а вони не знімають, вони її купили. оп-па! як купили?! на двох?! чи Саша купив? а вони родичі? може їх батьки якось дружать близько? чекай-чекай! я не розумію! якщо в одного з них є гроші купити квартиру, то нащо йому сусіда?! Сашечка мужньо тримався і зробив все можливе, щоб відповісти на всі мої дурні запитання. а вони тим часом ставали все менш дурними, адже в мене одне почало ціплятися за інше, і от вже певна картинка вимальовується, хоча я все ще не можу повірити в реальність!  але ж ліжко... воно пояснювало багато!)

вже у ліфті Сашечка не витримав: ну що ти від мене хочеш почути?! що вони трахають одне одного?! так! саме це вони, напевно, зараз і роблять!

божечки, як мені було соромно! особливо у нашу наступну зустріч)

а взагалі вони насправді чудові дядьки. розумні, стильні, з відмінним почуттям гумору і смаком життя. і той факт, що мені так багато часу знадобилося, щоб дізнатися про них всю правду, каже не лише про те, що я колись була дурненька, але й про те, що їх стосунки ніколи не були такими надвідвертими в присутності інших, що звичайно й пояснюється всими їніми чеснотами. вже років 15 із задоволенням з ними спілкуюсь)
але я вдячна церкві за те, що вона пропонує вихід із складних життєвих ситуацій людям, які цього потребують. адже коли все навколо рушиться, завжди легше повірити, що десь тебе прихистять й пробачать усі твої помилки, ніж чинити опір негараздам наодинці із собою, оточеним ворогом...

мені лише шкода, коли одні наживаються на такій потребі інших. і ще більше мені шкода, коли за релігію починають вбивати. та я розумію, що вбивають вже не за гроші, не за недоотриману вигоду, а коли люди сприймають релігію як дещо вжливіше за життя.

і розуміючи це, в мене на очі насунулись сльози, коли я прочитала таке:

Крымские татары предложили священникам Украинской Православной Церкви Киевского Патриархата совершать богослужения в мечетях Крыма, заявил пресс-секретарь Киевского Патриархата архиепископ Евстратий (Зоря).

"Если не буде возможности нам, нашим священникам и прихожанам молиться в своих храмах, то они предоставят место в мечетях. И заверили, что они будут помогать защищать наши права и дадут возможность в своих культовых сооружениях", — заявил архиепископ УПЦ КП Евстратий.

По его словам, два священника УПЦ КП уже оставили Крым, еще одиннадцать продолжают совершать там богослужения. Однако все духовенство Киевского Патриархата было вынуждено вывезти с полуострова свои семьи.

якщо хтось не знає, московський патріархат оголосив майнові претензії на майно української православної церкви в Криму й навіть розпочав дуже нехристиянські заходи щодо реалізації цих претензій.

про золотого півника

я в дитинстві дуже не любила цю казочку. мені все здавалося нелогічним, незрозумілим, недобрим в ній. я не бачила в ній ніякого сенсу тоді, але дещо побачила в ній зараз. у кінці скажу, що)

а спочатку питання:

1. чому цар Дадон виростив таких двох синів, що міг їх окремо посилати відповідати на загрозу, але втрьох з ними не міг впоратися із захистом своїх кордонів, хоча в минулому сам, один, з цією задачею проблем не мав?

2. як дорослий чоловік міг закохатися у якусь там царицю до забуття і не второпати, що ця жіночка є надзвичайною загрозою, що вже коштувала йому двох третіх його віська й обох синів?

3. з яких хуйов скопцю отая дівчинонька знадобилася? що він з нею збирався робити? чого він не висунув свої вимоги раніше, після того, як півника отого подарував? чи є якийсь зв'язок між царицею та скопцем?

4. яка користь від операції для цариці? якщо землі - нащо вона зникла, а не лишилася сама або не лишила свого представника? якщо землі їй не потрібні, то в чому зиск?

а тепер про урок. адже в кінці казочки автор наполягає, що добрі молодці мають якийсь урок для себе винести. єдине, що можна відшукати, полягає в тому, що добрі молодці, поки вони ними є, мають дуже ретельно визначати, скільки земель вони можуть собі загрбати, і не перевищувати встановленоъ кількості, адже старість прийде, діти можуть не надати допомоги по їх збереженню, а там і півник може на голову сісти...

як оце путіну надіслати? я б навіть на російську переклала...

Mar. 25th, 2014

коли я їхала на майдан, я запрошувала чоловіка скласти мені компанію. хоча я дуже люблю відкривати нове для себе сама, тому не дуже засмутилась його відмові.
але мене розчаровувала його позиція щодо цього питання: як можна лишатися осторонь, коли таке коїться в твоїй країні?! а він мені й каже: от якщо якась потвора сунеться до нас, я візьму зброю й піду з нею воювати. а поки що без мене.
я не згодна, адже свою країну варто боронити не лише від зовнішьої загрози, але й від внутрішьої, навіть іноді друге не легше й не менш почесне. та це було його рішення, його вибір, я не тиснула. та маю визнати, тоді я думала, що він так говорить, бо сам не вірить в можливість такого вторгнення. мабуть, і сама я в таке не вірила.

а от сьогодні РФ вже вважає Крим своїм, а на кордонах континентальної частини понад 100 тисяч російських військових. і все менше надій на мирне вирішення. і якщо ці війська перетнуть кордон, на них ве не дивитимуться з подивом, як у Криму: буде війна.

я змушую себе дивитися на життя під іншим кутом: нетак, як звикла, не як на самоціль, не як на найцінніше у світі, а як на тимчасовий стан, в якому перебуває все живе, але в якому назавжди не вдастся лишитися нікому. поки думаю про себе - все гаразд. але як це пояснити дитині?
коли я дивлюсь на тих людей, які свідомо й щиро радіють приєднанню Крима до РФ, коли я бачу своїх співвідчизників (навіть більше - земляків!), які клянуть все українське й закликають Росію прийти та врятувати, я розумію, що цих людей не змінити. І навіть якщо з часом вони зрозуміють, що нічого доброго вони не здибають в тій Росії, що нікому вони там нах не нада, що нічого ліпшого за "хохла" й "бендерівця" вони не почують на свою адресу, вони ніколи не стануть українцями. І я не хочу їх в цій країні! Я їх не люблю й не хочу з ними ділити батьківщину!

Але я також розумію, що не можна дозволяти їм йти в Росію з моєю землею. Хочуть бути росіянами - нехай будуть ними. Нехай їдуть зі своїми дітьми (я не хочу, щоб з них виростали нові потвори, які ненавидять рідну країну), батьками й домашніми тваринами. Їх не більшість, тому вони мають піти або сісти за грати, адже лишати без покарання таку поведінку не можна.

***
Вчора я під'їхала до свого дома, а на моє місце паркується якийсь чолов'яга. Я під'їхала ближче, опустила скло, підперла щічку кулачком й стала спостерігати за його маневрами. Коли він вмостився й вимикнув фари, нарешті помітив мене, опустив своє скло, мов, кажи, що хочеш?
- А я тут живу, - кажу
- А я в гості прієхал, так што ви прєдлагаєтє?
- Я, звичайно, пропоную вам забратися з мого місця, щоб я могла лишити машину в себе під вікном.
- Я уступлю вам мєсто только потому, што ви дєвушка! Ясно?

І от наче чемний чоловік, наче вшанував представницю слабкої статі, але в нього ТАКИЙ московський прононс, що я аж відчувала, як адреналін вприскується мені в кров, що я вже не бачу чемного дядька, а бачу ворога. Мені це дуже не подобається, я надзвичайно не люблю ненавидіти людей, але я не можу не визнати: моє ставлення до росіян змінилось( і я дуже чекаю на розв'язання всіє цієї кризи, щоб я вже могла почати щось робити з цією ненавистю в сердині себе. До завершення в мене немає жодного шансу на перемогу(
Російська мова в україні - ДРУГА за вживаністю ПІСЛЯ української: російську вважають рідною 29,6% громадян України. Закон "Про засади державної мовної політики" (який я наголошую! не було скасовано!) російська мова набула статус державної в ряді регіонів та АР Крим. У відсотковому відношенні кількість російських шкіл в Україні перевищує відсоток громадян російської національності. Крім того, в Україні існують 14 російських державних театрів, музей російської культури в Києві, дитячі садки.

У Росії мешкають майже 4 мільйони українців, але ЖОДНОЇ української школи або дитячого садка на території РФ не існує. Пояснюється це тим, що начебто "
запросов на учреждение полноформатных школ со стороны родителей и общественных организаций в федеральные и региональные органы управления образованием практически не поступает." (за ствердженням Міністерства іноземних справ РФ - http://www.otechestvo.org.ua/main/20094/2836.htm)

гори в пеклі, йобаний захисник! якщо ведеш загарбницку діяльність, то хоча б май сміливість це визнати, а не ховайся за благородною гуманітарною місією!
более склонен к насилию.
кстати, количество убийств на 100 тысяч человек в год на Украине (5.2) почти в два раза ниже чем в России (9.7). и наши первоклашки сами ходят в школу и обратно домой.

__убийств на 100000

Tags:

Profile

corner
madam_liberty
madam_liberty

Latest Month

May 2014
S M T W T F S
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Tags

Syndicate

RSS Atom
Powered by LiveJournal.com
Designed by Ideacodes